погнилий

погнилий
-а, -е.
1) Дієприкм. акт. мин. ч. до погнити, погнисти.
2) у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "погнилий" в других словарях:

  • погнилий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • погнилість — лості, ж. Стан і властивість за знач. погнилий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»